Помилки на етапі підготовки договору обходяться бізнесу значно дорожче, ніж витрати на попередню юридичну перевірку. Нижче наведемо практичні кроки, що знижують ризики відповідно до чинного законодавства України.
Перевірка контрагента до підписання
Цивільний кодекс формулює вимоги до правочинів доволі загально. Господарський кодекс додає деталі щодо договірних відносин між суб’єктами господарювання. Але обидва акти сходяться в одному: сторони мають діяти добросовісно, а це на практиці означає — спершу перевірити, з ким укладається угода, а потім уже підписувати.
Для держзамовників і учасників публічних закупівель окремої уваги заслуговує перевірка через Прозорро Маркет — електронну систему, де фіксуються дані про постачальників, історію їхніх угод та відповідність вимогам Закону України «Про публічні закупівлі». Такий аналіз дозволяє відсіяти контрагентів із проблемною репутацією ще до укладання договору.
Що перевіряти по контрагенту
Мінімальний набір джерел, без яких аудит контрагента виглядає неповним:
- ЄДР — актуальний статус компанії, вид діяльності, розмір статутного капіталу. Іноді достатньо побачити, що компанія перебуває в процесі припинення, щоб зняти всі подальші питання;
- Єдиний реєстр боржників — відкриті виконавчі провадження часто говорять про фінансовий стан контрагента більше, ніж будь-яка презентація;
- Реєстр судових рішень — пошук за назвою компанії чи ЄДРПОУ покаже, чи звикла сторона виконувати зобов’язання добровільно, чи через суд;
- Дія та Опендатабот — зручні для швидкого пошуку пов’язаних осіб і бенефіціарів, коли треба зрозуміти реальну структуру власності;
- реєстр платників ПДВ — окремо варто звірити, якщо статус контрагента впливає на ціну в договорі.
Підпис без повноважень = договір без сили
Документ, підписаний людиною без належних повноважень, ризикує залишитися просто папером. Недійсним його визнати не завжди просто, але юридично значущих наслідків для компанії він може взагалі не мати. Тому до підписання варто подивитися:
- статут або положення про філію — там прописано, які саме дії керівник вправі вчиняти самостійно;
- довіреність, якщо підписує не директор, — зі строком дії та переліком конкретних повноважень, а не загальною формулою «представляти інтереси»;
- чи не належить правочин до значних, для яких статутом передбачена окрема згода зборів учасників.
Істотні умови та формулювання застережень
Без узгодження предмета, ціни та строку виконання договір, за Господарським кодексом, вважається неукладеним. Для угод за результатами закупівельних процедур до цього переліку додається ще одна умова — технічні специфікації, зазначені в тендерній документації.
Розбіжність між тим, що постачальник обіцяв у пропозиції, і тим, що привіз по факту, — мабуть, найпоширеніша причина спорів у публічних закупівлях. Тому в договорі варто прямо прописати:
- технічну специфікацію як додаток, невід’ємну частину договору, а не рядок у преамбулі;
- порядок приймання товару з чіткими критеріями відповідності — без цього суперечка про «відповідає чи ні» перетворюється на суб’єктивну оцінку;
- право замовника відмовити у прийманні, якщо виявлено розбіжності, без автоматичного визнання поставки виконаною.
Штрафні санкції
Фраза «за порушення умов договору стягується штраф» практично нічого не захищає. Санкції варто розписувати окремо під кожен тип порушення:
- пеня за прострочення поставки — у відсотках від вартості неотриманого товару за кожен день;
- штраф за товар, що не відповідає заявленим характеристикам, — фіксованою сумою або часткою від вартості партії;
- підстава для одностороннього розірвання договору при систематичних порушеннях з боку контрагента.
Документообіг теж частина ризику
Окремо варто зафіксувати, як сторони обмінюються актами, накладними, рахунками — зі строками підписання і наслідками, якщо контрагент зволікає. Для тих, хто працює через електронні системи закупівель, зручнішим рішенням часто стає уніфікований шаблон документообігу — саме такий пропонує електронний майданчик E-Lot, що знижує ризик розбіжностей між паперовою та електронною версією документів.
Висновок
Юридична безпека договору складається з дрібниць: перевірки контрагента через держреєстри, контролю повноважень підписанта, точних формулювань істотних умов і санкцій. Ігнорування будь-якого з цих пунктів не завжди призводить до спору відразу — але рано чи пізно наздоганяє.
