Земля для тих, хто захищав її зброєю в руках — це не просто пільга. Це визнання. Держава закріпила за учасниками бойових дій право на безоплатне отримання земельної ділянки ще задовго до повномасштабного вторгнення, але саме після 2022 року це питання стало особливо гострим і масовим. Тисячі захисників повертаються або вже повернулися — і хочуть знати, як реалізувати те, що їм належить за законом.
Проблема в тому, що між «право є» і «ділянка є» — ціла прірва бюрократичних кроків, черг, відмов і непорозумінь. Ця стаття — спроба пройти цей шлях разом з вами: від розуміння, хто взагалі має право, до реєстрації власності в реєстрі. Без зайвої теорії, з конкретикою.
Хто має право на земельну ділянку
Право на безоплатне отримання земельної ділянки закріплено у статті 121 Земельного кодексу України. Але щоб ним скористатися, потрібно підпадати під визначення «учасника бойових дій» згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
До цієї категорії належать:
- особи, які брали безпосередню участь у бойових діях у складі Збройних Сил України, Національної гвардії, СБУ, прикордонної служби та інших силових структур;
- учасники антитерористичної операції (АТО) та операції Об’єднаних сил (ООС) на сході України;
- захисники, які беруть участь у відсічі збройної агресії Росії після 24 лютого 2022 року;
- добровольці, які воювали у складі добровольчих формувань, визнаних законом;
- окремі категорії членів сімей загиблих учасників бойових дій — зокрема, вдови та вдівці, батьки.
Ключовий документ, який підтверджує статус, — посвідчення учасника бойових дій (УБД). Без нього процедура не починається. Якщо посвідчення ще не отримано — спочатку варто зайнятися саме ним через районний військовий комісаріат або відповідний підрозділ Міністерства у справах ветеранів.
Важливий нюанс: право на ділянку мають і ті, хто ще перебуває на службі. Закон не вимагає демобілізації як умови для подання заяви.
Яку саме ділянку можна отримати
Тут є конкретика, яку варто знати заздалегідь, щоб не витрачати час на очікування того, що законом не передбачено.
Розміри ділянок залежать від їхнього цільового призначення. Стаття 121 Земельного кодексу встановлює такі норми:
| Цільове призначення ділянки | Максимальний розмір |
|---|---|
| Для ведення особистого селянського господарства | 2,0 га |
| Для ведення садівництва | 0,12 га |
| Для будівництва та обслуговування жилого будинку (в селах) | 0,25 га |
| Для будівництва та обслуговування жилого будинку (в селищах) | 0,15 га |
| Для будівництва та обслуговування жилого будинку (в містах) | 0,10 га |
| Для індивідуального дачного будівництва | 0,10 га |
| Для будівництва індивідуальних гаражів | 0,01 га |
Кожен громадянин має право отримати по одній ділянці кожного виду. Тобто теоретично можна отримати і ділянку під будинок, і під садівництво, і під господарство — але кожну окремою процедурою і окремою заявою.
Де саме можна отримати ділянку? Це питання, яке часто ставлять у першу чергу. Відповідь проста: на території тієї громади, де є вільні землі державної або комунальної власності. Ви не зобов’язані отримувати ділянку за місцем реєстрації — можна звернутися до будь-якої громади, де є відповідний земельний фонд. Але на практиці це означає, що в популярних районах — особливо поблизу великих міст — вільних ділянок може просто не бути.
Покроковий порядок отримання
Процедура складається з кількох чітких етапів. Вона не надто складна концептуально, але потребує терпіння і уваги до деталей.
Крок 1. Підготовка документів. Перш ніж іти кудись із заявою, зберіть повний пакет. Нижче — детальний перелік. Краще зробити це заздалегідь, щоб не повертатися двічі.
Крок 2. Вибір місця і звернення до органу місцевого самоврядування. Ви подаєте заяву до сільської, селищної або міської ради — залежно від того, де хочете отримати ділянку. Якщо йдеться про землі за межами населених пунктів, заяву подають до районної державної адміністрації або обласної військової адміністрації (ОВА). Заяву можна подати особисто, через представника за нотаріально посвідченою довіреністю, або — у деяких громадах — через електронні сервіси.
Крок 3. Розгляд заяви і рішення ради. Рада зобов’язана розглянути заяву протягом місяця. За результатами вона або надає дозвіл на розробку проекту землеустрою, або відмовляє з обґрунтуванням. Відмова без обґрунтування — незаконна і може бути оскаржена.
Крок 4. Розробка проекту землеустрою. Якщо рада дала дозвіл, ви замовляєте розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у ліцензованого землевпорядника або землевпорядної організації. Це платна послуга — вартість залежить від регіону і складності, але в середньому становить від 5 000 до 15 000 гривень. Проект погоджується з відповідними органами і затверджується радою.
Крок 5. Реєстрація права власності. Після затвердження проекту ділянці присвоюється кадастровий номер у Державному земельному кадастрі, а право власності реєструється в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Це робиться через нотаріуса або центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Після реєстрації ви — власник.
Які документи потрібні
Перелік документів може незначно відрізнятися залежно від громади, але базовий пакет скрізь однаковий:
- заява на ім’я голови ради або керівника відповідного органу (зразок зазвичай є на сайті ради або в ЦНАП);
- посвідчення учасника бойових дій — оригінал і копія;
- паспорт громадянина України — копія всіх заповнених сторінок або копія ID-картки з випискою про реєстрацію;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) — копія;
- довідка про реєстрацію місця проживання (якщо вона не вказана в паспорті);
- графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ділянки — якщо ви вже маєте конкретне місце на увазі (не обов’язково, але бажано);
- у разі подання через представника — нотаріально посвідчена довіреність.
Якщо заяву подає член сім’ї загиблого учасника бойових дій, додатково знадобляться документи, що підтверджують родинний зв’язок і статус загиблого (свідоцтво про смерть, документи про загибель під час бойових дій тощо).
Найчастіша причина затримок — не відсутність вільних ділянок, а неправильно оформлені або неповні документи. Перевіряйте кожен папір двічі, перш ніж подавати заяву.
Скільки часу займає процедура і що може піти не так
Офіційно рада має розглянути заяву протягом одного місяця. Але реальність, як завжди, складніша. На практиці від подання заяви до отримання зареєстрованого права власності минає від 6 місяців до 2–3 років. І це не перебільшення.
Чому так довго? По-перше, черги. У великих громадах кількість заявників може бути величезною, а вільних ділянок — обмаль. По-друге, розробка проекту землеустрою займає час — зазвичай від 1 до 3 місяців. По-третє, погодження проекту з різними органами теж не відбувається миттєво.
Типові причини відмов:
- відсутність вільних земель відповідного цільового призначення в межах громади;
- неповний пакет документів;
- заявник вже реалізував своє право на ділянку цього виду раніше;
- ділянка, яку просить заявник, вже зайнята або має обтяження;
- технічні помилки в заяві.
Відмову можна і потрібно оскаржувати — або в адміністративному порядку (через вищий орган), або в суді. Якщо рада відмовила без законних підстав або просто ігнорує заяву — це підстава для звернення до суду з позовом про визнання бездіяльності незаконною. Такі справи виграються, і прецеденти є.
Окремо варто згадати про земельні банки. Деякі громади формують спеціальні переліки вільних ділянок, які можна переглянути заздалегідь — на сайті ради або через публічну кадастрову карту (map.land.gov.ua). Це значно спрощує вибір і прискорює процедуру.
Чи можна отримати ділянку під час воєнного стану
Це питання зараз хвилює більшість. Відповідь — так, можна. Воєнний стан не скасував право на отримання земельної ділянки і не зупинив процедуру в цілому. Але певні особливості є.
Після 24 лютого 2022 року законодавство зазнало змін. Зокрема, спрощено деякі процедури погодження проектів землеустрою, а органи місцевого самоврядування отримали додаткові повноваження для оперативного вирішення земельних питань. Водночас у деяких регіонах — особливо в прифронтових зонах і на тимчасово окупованих територіях — реалізація цього права фактично заморожена.
Якщо громада, де ви хочете отримати ділянку, перебуває в зоні активних бойових дій або окупована — подавати заяву туди немає сенсу. У такому разі є кілька варіантів: звернутися до іншої громади, де є вільні землі, або дочекатися деокупації та відновлення роботи органів влади.
Якщо рада тимчасово не функціонує через воєнні обставини, її повноваження можуть бути передані обласній військовій адміністрації. Уточнити це можна через гарячу лінію ОВА або Міністерства у справах ветеранів.
Ще один важливий момент: якщо ви зараз на службі і не можете особисто займатися оформленням — можна видати довіреність родичу або юристу. Це цілком законно і широко практикується.
Воєнний стан — не привід відкладати реалізацію своїх прав. Процедура триває, документи приймаються, і чим раніше подати заяву, тим раніше опинишся в черзі.
Практичні поради — як прискорити процес
Люди, які вже пройшли цей шлях, діляться кількома речами, які реально допомагають.
Перше — перевірте публічну кадастрову карту ще до подання заяви. На map.land.gov.ua можна побачити, які ділянки є вільними в конкретній громаді, яке їхнє цільове призначення і чи немає на них обтяжень. Якщо ви вже знаєте, яку саме ділянку хочете, і вказуєте це в заяві — процедура йде швидше, бо рада не шукає варіанти «в загальному».
Друге — зверніться до ЦНАП, а не безпосередньо до ради. Центри надання адміністративних послуг часто мають чіткіші процедури, консультантів і можуть одразу перевірити комплектність документів. Це економить час.
Третє — не ігноруйте громадські організації ветеранів і юридичну допомогу. В Україні діє безоплатна правова допомога — через систему БПД (безоплатна правова допомога). Юрист безкоштовно допоможе скласти заяву, перевірить документи і, якщо потрібно, представлятиме ваші інтереси в суді. Знайти найближчий центр БПД можна на сайті legalaid.gov.ua.
Четверте — фіксуйте все письмово. Подавайте заяву так, щоб отримати підтвердження про прийняття (вхідний номер, штамп, квитанція). Якщо рада не відповідає в строк — надсилайте письмовий запит. Це створює документальний слід, який знадобиться при оскарженні.
П’яте — не зупиняйтеся на першій відмові. Практика показує, що частина відмов — незаконна або формальна. Оскарження через суд нерідко дає результат. Особливо якщо відмова мотивована розпливчасто або взагалі не мотивована.
Шосте — слідкуйте за змінами в законодавстві. Після 2022 року Верховна Рада кілька разів вносила зміни до земельного законодавства, спрощуючи або уточнюючи процедури для ветеранів. Актуальну інформацію можна знайти на сайті Міністерства у справах ветеранів (veterans.gov.ua) або на порталі Дія.
Коротке резюме
Право на безоплатну земельну ділянку — реальне і закріплене законом. Воно не зникне, якщо ви не скористаєтеся ним одразу, але черга зростає, а вільних земель у привабливих місцях стає менше. Тому краще починати процедуру якомога раніше.
Головне — зібрати правильний пакет документів, вибрати громаду з вільними землями, подати заяву і не зупинятися, якщо щось пішло не так. Бюрократія буває стомлюючою, але закон на вашому боці. А якщо потрібна допомога — система безоплатної правової допомоги існує саме для таких ситуацій.
Ви захищали цю землю. Маєте право отримати свій шматок.
