Зміни до законодавства у вересні 2021 року

Із 1 вересня відповідно до наказу МОЗ від 01.06.21 р. № 1066 (далі – Наказ № 1066):

• формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я (далі – Реєстр) є обов’язковим для всіх закладів охорони здоров’я;
• видача листків непрацездатності відповідно до вимог Інструкції, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.01 р. № 455; Інструкції, затвердженої спільним наказом МОЗ, Мінпраці, ФСС з ТВП, ФСС від нещасних випадків на виробництві від 03.11.04 р. № 532/274/136-ос/1406; Інструкції, затвердженої наказом МОЗ від 14.02.12 р. № 110; Положення, затвердженого наказом МОЗ від 09.04.08 р. № 189, забороняється, окрім продовження та закриття листків непрацездатності, що були видані до 1 вересня;
• застосовується категорія медичних висновків про тимчасову непрацездатність «Вагітність та пологи». Замість довідки за формою № 147/о вагітні жінки, які не застраховані в системі ЗОДСС, надають до органів, що призначають та виплачують держдопомогу сім’ям з дітьми, номер запису про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність в Реєстрі для перевірки інформації про сформований медичний висновок з використанням порталу «Дія».

Зверніть увагу! На вебсайті МОЗ оприлюднено проєкт наказу МОЗ про внесення змін до Наказу № 1066, яким передбачено перенесення дати обов’язкового переходу на е-лікарняний із 1 вересня на 1 жовтня у випадку відсутності технічної можливості для формування електронних медичних висновків: категорії «Вагітність та пологи», а також для тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання на ВІЛ або психічного розладу. У цих випадках буде можливим формувати листки непрацездатності у паперовому вигляді. Згідно з проєктом наказу до 1 жовтня листок непрацездатності вважатимуть виданим через 5 днів після дати його закриття.

Із 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року проводиться одноразове (спеціальне) добровільне декларування фізособами належних їм активів, розміщених на території України та/або за її межами, які належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори до 1 січня 2021 року. Декларант самостійно розраховує розмір одноразового збору з вартості активів з урахуванням ставок збору та відображає його в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації. Розміри ставок наведені в п. 8.2 підрозд. 9-⁴ розд. ХХ Податкового кодексу (Закон від 15.06.21 р. № 1539-IX, далі – Закон № 1539).

Із 1 вересня набули чинності форма одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – спецдекларація) та Порядок її подання. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування відбувається шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації до ДПС через приватну частину електронного кабінету у розділі «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація
(наказ Мінфіну від 02.08.21 р. № 439).

Із 1 вересня 2021 року по 1 вересня 2022-го року діє порядок відкриття та ведення поточних рахунків зі спеціальним режимом використання у національній та іноземних валютах, а також банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування. Фізособи, які мають намір відповідно до Закону № 1539 скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування (далі – декларанти), звертаються до банку для відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання (спеціального рахунка) та розміщення готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів (із фізичною поставкою).

Після підтвердження джерел походження грошових коштів, банківських металів декларант має право:

• перерахувати грошові кошти, банківські метали на власний поточний рахунок фізособи, відкритий в українському банку;
• зняти грошові кошти, банківські метали та закрити спеціальний рахунок;
• подати в банк заяву та використовувати надалі цей рахунок як звичайний поточний рахунок фізособи, відкритий для власних потреб (постанова Правління НБУ від 05.08.21 р. № 83).

Із 1 вересня розширено перелік операцій за поточними рахунками фізосіб (резидентів та нерезидентів). Так, зазначені особи зможуть зараховувати кошти з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання для одноразового (спеціального) добровільного декларування на поточні рахунки в іноземній та національній валюті. Також удосконалено низку інших норм стосовно проведення деяких валютних операцій (постанова Правління НБУ від 12.08.21 р. № 86).

Із 1 вересня набуло чинності Положення про автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги, затверджене постановою КМУ від 09.10.20 р. № 927 (далі – АС). Користувачами автоматизованої системи, зокрема, є:

• отримувачі гуманітарної допомоги. Це – зареєстровані користувачі, які мають доступ до електронного кабінету користувача та до публічної інформації АС, можуть подавати через е-кабінет звітність та документи щодо визнання гуманітарною допомогою вантажів (товарів), коштів, у тому числі в інвалюті, виконаних робіт, наданих послуг;
• публічні користувачі. А саме – фізичні та юридичні особи, які мають вільний онлайн доступ до публічної інформації АС та можуть проводити пошук, переглядати та зберігати електронні дані, подавати документи для реєстрації їх як отримувачів гуманітарної допомоги.

Набувачі гуманітарної допомоги – юрособи підтверджують в АС одержання такої допомоги та прийняття її на баланс/облік (із завантаженням в АС підтвердних документів у вигляді копій або в електронному вигляді), про що ставлять відповідну відмітку – підтвердження з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Отримувачі, набувачі гуманітарної допомоги – юрособи, благодійні організації, громадські об’єднання, міжнародні організації/іноземні неурядові організації з питань гуманітарної допомоги та їх представництва, заклади охорони здоров’я, офіційні військові формування, органи цивільного захисту населення можуть формувати відомості в АС про потреби в гуманітарній допомозі із зазначенням змісту, часу, території та інших необхідних параметрів у вигляді окремих оголошень або систематизованих даних. Отримувач гуманітарної допомоги може отримувати інформацію про прийняте рішення з питань гуманітарної допомоги через е-кабінет в АС.

Мінсоцполітики як розпорядник АС цілодобово забезпечує на власному офіційному вебсайті вільний та безоплатний доступ до інформації АС у формі відкритих даних з можливістю перегляду, пошуку, визначення параметрів пошуку, завантаження, копіювання з використанням поширених вебоглядачів та редакторів. Доступ до інформації з АС не потребує авторизації або ідентифікації користувача.

Із 1 вересня діють Гігієнічні вимоги до виробництва та обігу вод природних мінеральних і вод джерельних, затверджені наказом Мінекономрозвитку від 12.04.21 р. № 741 (далі – Вимоги № 741), які:

• застосовуються до вод природних мінеральних і вод джерельних, які виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї;
• не застосовуються до вод: які є лікарськими засобами відповідно до Закону від 04.04.96 р. № 123/96-ВР «Про лікарські засоби»; які є іншими питними водами, ніж води природні мінеральні та води джерельні, зокрема такими, що споживаються людьми в місці їх видобування та/або розташування природного виходу на поверхню; природних мінеральних, які використовуються для лікувальних цілей у термічних, гідромінеральних або інших схожих за профілем установах.

Вимоги поширюються на операторів ринку, сфера діяльності яких пов’язана з виробництвом та обігом вод природних мінеральних, зареєстрованих відповідно до Закону від 23.12.97 р. № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», а також вод джерельних. До Вимог № 741 додаються «Деякі позначення та критерії для маркування води природної мінеральної».

Установлено, що:

• води природні мінеральні, які відповідали вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, що діяло до 1 вересня 2021 року, але не відповідають вимогам цього наказу, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг до 1 вересня 2024 року та перебувати в обігу до настання мінімального терміну придатності або дати «вжити до»;
• вимоги до транспортування вод природних мінеральних не поширюються на виробників вод природних мінеральних, які транспортували ці води автоцистернами від джерела/свердловини до заводу з виробництва цих вод до 1 вересня 2021 року.

Із 1 вересня застосовуються у новій редакції документи, затверджені постановою КМУ від 05.06.19 р. № 483 (далі – Постанова № 483, діє до 30 вересня 2021 року), а саме:

• Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії;
• перелік виробників електроенергії, на яких покладено спеціальні обов’язки;
• форму примірного договору про надання послуг із забезпечення доступності електроенергії для побутових споживачів (додаток 2 до цього Положення) (постанови КМУ від 28.04.21 р. № 439 та від 28.07.21 р. № 767).

Не пізніше 1 вересня набувають чинності положення Закону від 03.10.19 р. № 155-IX «Про концесію», що визначають використання електронної торгової системи (далі – ЕТС). Установлено, що ці норми набувають чинності з дня початку функціонування ЕТС для проведення концесійного конкурсу, конкурентного діалогу та публікації документів у процедурі прямих переговорів з орендарем державного майна, що передається в концесію (п. 1 розд. XII) (Закон від 02.12.20 р. № 1024-IX).

Із 1 вересня розпочинається оплата надавачам медичних послуг за результатами оцінки досягнення ними індикаторів рівня вакцинації, визначених у договорі, яка проводиться один раз на три місяці. Обсяг доплати розраховується як добуток суми фактичних оплат, проведених за відповідні три місяці, що передують датам здійснення такої оцінки, з урахуванням коригувального коефіцієнта за досягнення індикаторів за вакцинацію за аналогічний період, який становить 5 % обсягу фактичних оплат, проведених за ці періоди (постанова КМУ від 15.02.21 р. № 133).

Із 6 вересня будуть звільнені від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики внутрішньо переміщені особи, які залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованих територіях на Сході України та в АР Крим. Відповідно до нової ст. 9-² Закону від 20.10.14 р. № 1706-VII, зокрема:

• загальна сума процентів за договорами кредиту та договорами позики, боржниками у яких є внутрішньо переміщені особи, не може перевищувати суми процентів, нарахованої протягом строку, на який надавався кредит (позика), за мінімальною ставкою, визначеною договором;
• за невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою зобов’язань за зазначеними договорами не нараховується неустойка (штраф, пеня), не настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та процентів річних від простроченої суми, не застосовуються інші санкції майнового характеру;
• кредитор зобов’язаний здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором та/або договором позики у 7-денний строк з дня надходження письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи;
• заборонено без згоди боржника відступлення (продаж, передання) права вимоги за кредитним договором та/або договором позики, позичальником за яким є внутрішньо переміщена особа;
• ч. 6 ст. 9^-2 визначено, на яких позичальників за укладеними кредитними договорами та договорами позики поширюються вищезазначені пільги, а на яких – не поширюються (Закон від 14.07.21 р. № 1646-IX).

Із 6 вересня набуває чинності Закон від 16.07.21 р. № 1701-ІХ, яким установлено особливості реалізації через електронні аукціони:

• переданих в іпотеку земельних ділянок сільськогосподарського призначення під час звернення стягнення на предмет іпотеки. Покупцями таких земельних ділянок можуть бути особи, визначені Земельним кодексом;
• предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса (якщо інше не передбачено рішенням суду). Боржник має право до дня продажу предмета іпотеки на електронному аукціоні виконати вимогу за основним зобов’язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, у т.ч. судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення електронного аукціону тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на електронному аукціоні. Умови договорів, що обмежують це право боржника, є недійсними.

Із 6 вересня набувають чинності зміни до Методики розрахунку уповноваженими банками лімітів відкритої валютної позиції, схваленої постановою Правління НБУ від 01.12.15 р. № 847. Зокрема:

• уточнено обсяги балансових та позабалансових вимог і зобов’язань в і-й іноземній валюті (банківському металі);
• Методику доповнено новою нормою, відповідно до якої у календарний місяць, що передує місяцю погашення ОВДП України з індексованою вартістю, розрахунок здійснюється з урахуванням додаткового коефіцієнта застосування дельти, а також новою формулою додаткового коефіцієнта застосування дельти (рішення Правління НБУ від 29.07.21 р. № 362-рш, лист НБУ від 30.07.21 р. № 40-0007/69884).

До 20 вересня та до 5 листопада Мінагрополітики затверджує розподіл бюджетних коштів для компенсації вартості об’єктів та ліній в розрізі кожного суб’єкта господарювання пропорційно нарахованим сумам компенсації у межах бюджетних асигнувань згідно з Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженим постановою КМУ від 15.07.05 р. № 587 (постанова КМУ від 28.07.21 р. № 770).

До 20 вересня з метою вдосконалення порядку визначення розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями банки повинні розробити/доопрацювати внутрішньобанківські положення щодо визначення розміру кредитного ризику за спеціалізованими кредитами (постанова Правління НБУ від 22.06.21 р. № 58).

По 30 вересня заклад охорони здоров’я або фізособа-підприємець, яка отримала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що бажають укласти договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з Національною службою здоров’я, подають скановану копію документа, що підтверджує доступність будівлі та приміщення, або скановану копію документа, що підтверджує доступність входів, виходів і шляхів руху до будівлі та приміщення, в яких суб’єкт господарювання провадитиме свою діяльність, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до будівельних норм і правил, виданого фахівцем з питань технічного обстеження будівель та споруд, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (з подальшим поданням до 1 жовтня поточного року сканованої копії документа, що підтверджує доступність будівлі та приміщення) (постанова КМУ від 09.08.21 р. № 820).

До 1 жовтня на території України продовжено:

• дію карантину, встановленого постановою КМУ від 09.12.20 р. № 1236;
• режим надзвичайної ситуації для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України, установлений у зв’язку з поширенням на території України COVID-19 з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (постанова КМУ від 11.08.21 р. № 855).

До 1 жовтня вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Держреєстру РРО до 1 липня поточного року.

До 1 жовтня РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Держреєстру РРО, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону від 06.07.95 р. № 265/95-ВР з метою виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів наказу Мінфіну від 08.06.21 р. № 329.

До 1 жовтня діють поточні рахунки із спецрежимом використання, відкриті теплопостачальними та/або теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з: централізованого опалення, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, постачання гарячої води за всіма категоріями споживачів (постанова КМУ від 26.05.21 р. № 520).