Чи обов'язкове досудове врегулювання спору у господарському процесі?

Між ВАТ „Краяни” та ТОВ „Світоч” виник спір з приводу виконання договору купівлі-продажу. ВАТ „Краяни” звернулося з позовом до господарського суду за захистом своїх інтересів. Представник ТОВ „Світоч” в суд не з’явився, мотивуючи тим, що ВАТ „Краяни” не застосувало заходи досудового врегулювання спору, а саме претензійний порядок. Зазначений порядок в договорі між товариствами не був зафіксовано. Чи правомірні дії ТОВ „Світоч”. Як в цьому разі має діяти суд?

Відповідь юридичного консультанта:

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кампус  Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), в якому зазначено, що право на судовий захист не позбавляє суб'єктів  правовідносин можливості   досудового   врегулювання   спорів.   Це   може  бути передбачено    цивільно-правовим    договором,    коли    суб'єкти правовідносин  добровільно  обирають  засіб  захисту  їхніх  прав. Досудове   врегулювання   спору   може   мати   місце   також   за волевиявленням  кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору,  є правом,  а не обов'язком особи,  яка  добровільно,  виходячи  з  власних  інтересів,   його використовує.   Встановлення   законом   обов'язкового  досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на  судовий захист.

В такому випадку суд має продовжити слухання справи, якщо інше не встановлено договором між сторонами господарського процесу.

01.04.2015