Юридична допомога. Правнича чи правова?

15 грудня 2017 року є датою початку дії нових, значних (за обсягом) та суттєвих (за змістом) змін в процесуальне законодавство України. В більшій мірі зміни торкнулись цивільного та господарського процесів.

Серед іншого, без належного попереднього суспільного та професійного обговорень, законодавцем введене в дію (ст.15 ЦПК України, ст.16 ГПК України) нове юридичне поняття, визначене відповідно створеним новим юридичним терміном - «Правнича допомога».

В цій статті не розглядається лінгвістична цінність створення та доцільність введення в дію вищевказаного поняття. Автор лише формулює тези і окреслює питання, які сформовані ним в процесі спроби визначити зміст новоствореного юридичного терміну задля безпомилкового застосування відповідних законодавчих положень на практиці.

Отже, частини перші вищенаведених статей процесуальних кодексів містять гарантії щодо прав учасників судових процесів користуватись «Правничою допомогою». Аналіз наступних частини цих самих статей (ч.2 ст.15 ЦПК України, ч.2 ст.16 ГПК України) дає розуміння того, що «Правнича допомога» - це складне поняття, яке включає в себе та поділяється (в залежності від певних критеріїв) на різні види, зокрема одним із таких видів є «професійна Правнича допомога».

У зв’язку із такою, вибудуваною законодавцем конструкцією, виникають (як мінімум два) логічні питання:

1. Якщо «професійна Правнича допомога» це один із видів «Правничої допомоги», то які ще існують, за якими критеріями розподіляються і де зазначені інші види «Правничої допомоги»?
2. Якщо існує «професійна Правнича допомога» як один із видів більш ширшого загального поняття, то, мабуть (за таким критерієм розподілу на види) має бути і «непрофесійна Правнича допомога»?

ч.3 ст.15 ЦПК України тільки підтверджує вищевикладену тезу автора, що «Правнича допомога» - це складне поняття, яке включає в себе (поділяється на) різні види. Так, за критерієм «платність» законодавець визначає окремий вид «Правничої допомоги» - «безоплатну Правничу допомогу».

Таким чином, зміст ст. 15 ЦПК України та ст.16 ГПК України формує уяву та опосередковано визначає, що «безоплатна Правнича допомога» та «професійна Правнича допомога» є різновидами і складовими частинами більш загального складного поняття «Правнича допомога».

Якщо з приводу визначення поняття «професійна Правнича допомога» можна хоча б дискутувати, спираючись на ч.2 ст.15 ЦПК та ч.2 ст.16 ГПК (в залежності від трактування їх змісту**), то з приводу визначення поняття «Правнича допомога» треба зазначити, що чинне законодавство взагалі не містить будь-яких роз’яснень - законодавець разом і введенням в дію такого нового терміну з невідомих причин не виклав своє розуміння його змісту.

Тим не менш, законодавство України містить визначення іншого сталого юридичного поняття «Правова допомога» - надання правових послуг (правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації), спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення.

Таке стале поняття («Правова допомога»), разом із його структурою (видами «Правової допомоги») та вищевикладеним його визначенням є незмінними тривалий час і до сьогоднішнього моменту кореспондуються та застосовуються в положеннях відповідних профільних законах України, зокрема: Закону України «Про безоплатну правову допомогу», Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Таким чином, введення в дію 15.12.2018 поняття (і юридичного терміну, який його визначає) «Правнича допомога»:

1. Дало старт обігу та існуванню чергового новоствореного терміну без точного юридичного визначення його змісту,
2. Створило неоднозначну і суперечливу ситуацію щодо розуміння одночасного існування в законодавстві понять «Правнича допомога» та «Правова допомога» без роз’яснення розмежування їх змісту, визначення їх точного і логічного місця серед інших правових явищ,
3. Сформувало дисбаланс між гарантіями, наданими відповідними положеннями процесуальних кодексів, та засадничими гарантіями, задекларованими в Конституції України (ч.1 ст.15 ЦПК України і ч.1 ст.16 ГПК України містять гарантії щодо прав учасників судових процесів користуватись «Правничою допомогою», а ч.1 ст.59 Конституції України містить гарантії виключно щодо права особи на «професійну Правничу допомогу»),
4. Внесло плутанину в сталу систему взаємозв’язків між відповідними поняттями профільних законів (ЦПК України, ГПК України, ЗУ «Про безоплатну правову допомогу», ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» тощо),
5. Спричинило виникнення невизначеності щодо правомірності законного існування інституту «безоплатної правової допомоги», (ч.1 ст.59 Конституції України гарантує «безоплатну професійну Правничу допомогу», а ч.3 ст.15 ЦПК встановлює єдиним законним варіантом існування «безоплатної Правничої допомоги». Будь-яких роз’яснень щодо змісту, визначень та механізмів реалізації цих понять – не існує в чинному законодавстві України. Тим не менш, жодним словом в цих чинних нормативних положеннях не згадується про «безоплатну правову допомогу»)
6. Утворило нове коло проблемних питань в сфері правозастосування та ускладнило розуміння відповідних дефініцій практикуючими юристами.

Чому структура, визначення, зміст та співмірність понять «Правова допомога» та «Правнича допомога» *** мають бути предметом обговорення і заслуговують окремої уваги?

По перше, наявність і належна реалізація права людини (яка добровільно або примусово приймає участь у відповідному судовому процесі) на отримання допомоги від професіонально підготовлених для здійснення такої діяльності осіб - є одним із основоположних принципів існування суспільства в правовій держави (це право має бути конституційно гарантовано та забезпечено правовою державною і не обмежуватись впровадженням виключно єдиного виду такої допомоги, як на сьогоднішній момент визначає ч.1 ст.59 Конституції України).

По друге, точне розуміння та вірне застосування практикуючими юристами вищевказаних (обговорюваних) термінів і понять будуть мати вирішальне значення для формування відповідної судової практики (наприклад: шкодо вирішення спорів за позовами про відшкодування в загальному порядку шкоди, пов’язаної із витратами учасника судового процесу на відповідну допомогу, отриману у вигляді отриманих юридичних послуг від не адвокатських юридичних компаній).

Крім того, сучасне законодавства України, ускладнене регулярними численними змінами та нововведеннями, потребує (на думку автора) іншої якості процесу створення нових юридичних понять (особлива увага має бути приділена неухильному дотриманню логічності їх побудови та визначеності їх змісту, зрозумілості їх співвідношення з іншими правовими явищами, однаковості їх застосування в різних законодавчих актах України).

провідний юрист юридичної компанії "ПравоЗахист"
ЄВГЕН АНАНЬЄВ

*На думку автора, виходячи із контексту ч.2 ст.15 ЦПК України та ч.2 ст.16 ГПК України, при створенні відповідного нового терміну доцільніше було б застосувати прикметник «адвокатська» - в такому випадку цей вид Правничої допомоги називався би «адвокатська Правнича допомога» і відповідав би своєму змісту. Застосування прикметника «професійна» ставить в нерівне становище інших професійних осіб (юристів), які за своєю кваліфікацією, рівнем та ступенем освіти мають ґрунтовні підстави вважати, що (надаючи відповідні юридичні послуги) здійснюють професійну діяльність, яка за своїм змістом фактично і є правовою або правничою допомогою.

** Спираючись на зміст ч.2 ст.15 ЦПК України та ч.2 ст.16 ГПК України одним із можливих формулювань визначення поняття «професійна Правнича допомога», на думку автора,  могла би бути наступна дефініція: професійна правнича допомога – це різновид правничої допомоги, який здійснюється адвокатом в суді шляхом представництва інтересів учасника судового процесу.

***Робочою версією формулювання визначення терміну «Правнича допомога», на думку автора, могла би бути, в тому числі, і наступна:  правнича допомога - професійна діяльність юристів, яка:

• гарантована ч.1 ст.15 ЦПК України та ч.1 ст.16 ГПК України як можливий об’єкт користування учасника цивільної/господарської справи,
• поділяється (за своєю структурою) в залежності від різних критеріїв на окремі види, в тому числі (за критерієм суб’єкт надання допомоги при представництві в суді), на  професійну правничу допомогу як вид правничої допомоги (ч.2 ст.15 ЦПК України, ч.2 ст.16 ГПК України).

08.08.2018