Вимоги законодавства до створення та державної реєстрації юридичної особи

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, регулює  Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», дія якого  поширюється на державну  реєстрацію  всіх юридичних  осіб незалежно від організаційно-правової форми,  форми власності та підпорядкування.

Згідно із статтею 90 Цивільного кодексу України юридична особа має своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 № 368/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2012 за № 367/20680. Так, у найменуванні юридичних осіб приватного права забороняється використання повних чи скорочених найменувань органів державної влади або органів місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань (п. 1.7 Вимог).

Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. У разі зміни свого найменування юридична особа, крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов’язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Створення юридичної особи здійснюється у визначеному законодавством порядку.

Юридичні особи приватного права створюються на підставі волі приватних осіб. При цьому варто мати на увазі наступне:

• цими особами є як фізичні, так і юридичні особи;
• в законі можуть міститися певні вимоги до осіб, що створюють ту або іншу юридичну особу приватного права, так само як і заборони виступати в якості таких для деяких категорій осіб;
• особами, які приймають рішення про створення юридичної особи, можуть бути поряд з особами приватного права також особи публічного права. Наприклад, коли створюється господарське товариство, учасниками якого, крім приватних осіб, виступає орган державної влади або місцевого самоврядування. У цих випадках такі особи піддаються правовому регулюванню Цивільного кодексу України і діють як учасники цивільних (а не публічних) відносин;
• мають місце і виключення. Наприклад, акціонерні товариства, які створюються в процесі приватизації і корпоратизації. По своїй суті вони не тільки створюються в розпорядчому порядку, характерному для публічних юридичних осіб, але і діють якийсь час (або постійно) на зразок із публічними юридичними особами. Тим не менш такі АТ мають також визнаватися юридичними особами приватного права.

Механізм створення юридичної особи включає наступні етапи:

1. ухвалення рішення про створення шляхом вираження волі осіб, які виявили такий намір, у виді визначеного документа встановленої форми;
2. державна реєстрація юридичної особи.

Крім цих двох етапів, характерних для створення будь-якої юридичної особи, для окремих видів юридичних осіб можливі додаткові етапи:

а) відкриття рахунку в банку для формування статутного капіталу шляхом внесення грошових внесків учасниками. Ця вимога ч. 3 ст. 144 ЦК стосується учасників товариства з обмеженою відповідальністю, а з огляду на ст. 151 ЦК – і товариства з додатковою відповідальністю. У відношенні створення акціонерного товариства аналогічних прямих вказівок ЦК не містить, а лише встановлює правило про неприпустимість проведення відкритої підписки на акції до повної оплати статутного капіталу. Таким чином, побічно ЦК допускає таку ж схему: до реєстрації АТ формується лише частина його статутного капіталу. Який розмір цієї частини в ЦК не вказується, внаслідок чого необхідно звернутися до Закону України «Про господарські товариства». При цьому також виникає проблема, оскільки зазначеним Законом висуваються різні вимоги до реєстраційного формування статутного капіталу відкритих та закритих акціонерних товариств, а ЦК не розділяє їх на такі види. Очевидно, варто виходити з того, що оскільки всі акції акціонерного товариства по ЦК підлягають розподілу між засновниками, то воно здобуває схожість із закритим акціонерним товариством. Тому слід виходити з того, що ці акції до моменту реєстрації суспільства повинні бути оплачені не менше, ніж на 50%;

б) одержання дозволу (узгодження) на створення юридичної особи, що характерно, наприклад, для створення банків з іноземним капіталом або придбання діючим банком статусу банку з іноземним капіталом (ст. 21 Закону України «Про банки і банківську діяльність»);

в) здійснення визначених дій, які вимагаються законом. Наприклад, для створення кредитних союзів вимагається також проведення установчих зборів із складанням протоколу, надання якого потребується для державної реєстрації цих юридичних осіб. При цьому невід’ємною частиною протоколу є реєстр осіб, що приймали участь в установчих зборах з особистими підписами учасників (ч. 2.3 ст. 6 Закону України «Про кредитні спілки»). Також потрібне рішення (протокол установчих зборів) про створення банку або постанова Кабінету Міністрів України про створення державного банку (п. 4 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»).

Рішення про створення юридичної особи приймає чи приймають його засновник (учасник) чи засновники (учасники). Це рішення знаходить своє відображення у форму установчих документів. (Хоча в законах вказується про надання протоколу загальних чи установчих зборів як рішення про створення юридичної особи).

Таким чином, для   проведення   державної  реєстрації  юридичної  особи засновник (засновники) або  уповноважена  ними  особа   повинні особисто  подати   державномут реєстратору (надіслати поштовим відправленням  з  описом  вкладення або в разі подання електронних документів   подати  опис,  що  містить  відомості  про  надіслані електронні документи, в електронній формі) такі документи:

1. Реєстраційну картку

(Форма 1) - на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи;

(Форма 2) - на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації діючої (діючих) юридичної особи (юридичних осіб) у результаті злиття, поділу, виділу або перетворення.

У разі подання документів поштовим відправленням справжність підпису заявника на реєстраційній картці повинна бути нотаріально засвідчена.

2. Рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи (примірник оригіналу, ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) протокол загальних чи установчих зборів засновників або рішення засновника, який підписується головою та секретарем загальних чи установчих зборів, або всіма засновниками (учасниками), нумерується і прошивається;

3. Два примірники установчих документів:

статут (або положення, або засновницький договір) прошивається, пронумеровується та підписується засновником (засновниками) або уповноваженими особами.

Статут не подається при створенні юридичної особи на підставі модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України. В реєстраційній картці проставляється відповідна відмітка з посиланням на типовий установчий документ.

Звертаємо увагу, що законодавством не передбачено обов’язковості щодо засвідчення справжності підпису засновників (учасників) на установчих документах юридичної особи. Нотаріальне засвідчення підписів засновників (учасників) залежать виключно від їх бажання.

Додаткові документи

1. Документ, що засвідчує повноваження (довіреність, доручення тощо) - якщо документи подаються представником.

2. Документ про надання земельної ділянки у власність або в оренду - для створення фермерського господарства. Це може бути:

• копія Державного акта на право приватної власності засновника на землю;
• копія Державного акта на право постійного користування землею засновником; копія договору про право користування землею засновником, зокрема на умовах оренди.

3. Інформація з документами, що підтверджують структуру власності засновників-юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб-власників істотної участі цих юридичних осіб - якщо в засновниках є юридична особа. Це може бути:

• витяг з Єдиного державного реєстру про юридичну особу, що містить відомості про склад засновників (учасників), розмір статутного (складеного) капіталу, розмір часток кожного з учасників;  витяг з оригіналів установчих документів в частині відомостей про склад засновників (учасників), розмір статутного (складеного) капіталу, розмір часток кожного з учасників;
• витяг з реєстру власників іменних цінних паперів (якщо одним із засновників юридичної особи є акціонерне товариство);
• витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, які мають бути легалізовані в установленому порядку (для юридичних осіб-нерезидентів);
• заява засновника-юридичної особи-нерезидента із зазначенням структури власності або про причини неможливості подання інформації про фізичних осіб-власників істотної участі.

4. Документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, які мають бути легалізовані в установленому порядку - якщо засновником є іноземна юридична особа.

5. Передавальний акт - для створення юридичної особи у результаті злиття, приєднання або перетворення.

6. Розподільчий баланс - для створення юридичної особи у результаті поділу або виділу.

7. Копія рішення органів Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів України про надання дозволу на узгоджені дії або на концентрацію суб'єктів господарювання - для створення юридичної особи, яка може займати монопольне становище на ринку.

Реєстраційний збір за державну реєстрацію юридичної особи не справляється.

Державному реєстратору забороняється  вимагати додаткові документи  для  проведення  державної  реєстрації юридичної особи, якщо вони не передбачені частинами першою - сьомою статті 8 Закону.

Якщо   документи  для  проведення  державної  реєстрації юридичної  особи подаються засновником юридичної особи, державному реєстратору додатково  пред'являється  його  паспорт  громадянина України або паспортний документ іноземця.

Якщо документи для проведення державної реєстрації  юридичної  особи  подаються особою,  уповноваженою засновником (засновниками) юридичної особи,  державному реєстратору додатково  пред'являється її паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця та надається  документ,  що  засвідчує  її  повноваження,  або в разі подання електронних документів документ, що засвідчує повноваження цієї   особи,  в  електронній  формі  залучається  до  документів, передбачених частинами першою - сьомою статті 8 Закону.

Подання  електронних документів для проведення державної реєстрації  юридичної  особи  державному  реєстратору  засновником (засновниками)  або  уповноваженою  ним (ними) особою здійснюється виключно для засвідчення державним  реєстратором факту створення юридичної особи.

Строк державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати три робочих дні з дати надходження  документів для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Головний юрист ТОВ "Правова група "Юста" Наталія Гуйван

28.11.2014