З 12 березня по 3 квітня 2020 року на всій території України встановлено карантин. У той самий день прийнято й опубліковано чотири «карантинних» Закони від 17.03.20 р. № 530-ІХ, № 531-ІХ, № 532-ІХ, № 533-ІХ.
Платники податків звільняються від відповідальності за податкові порушення, скоєні в період з 1 березня по 31 травня 2020 року. У цей період також не нараховуватиметься пеня (а та, що вже нарахована, має бути списана). Ідеться про всі податкові штрафи, крім штрафів:
До платників ЄСВ тимчасово не застосовуватимуться санкції за несвоєчасне подання звітності та несвоєчасну сплату (перерахування) збору, а також за неповну або несвоєчасну його сплату в періоди з 1 по 31 березня і з 1 по 30 квітня.
Протягом цього ж періоду не нараховуватиметься пеня (нові п. 911.1, 911.2 розд. VIII Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI, далі – Закон № 2464).
Водночас запроваджується адміністративна відповідальність за порушення карантинних і санітарних правил (для громадян – у вигляді штрафу в розмірі від 17 000 до 34 000 грн, для посадових осіб – у розмірі від 34 000 до 170 000 грн), а також кримінальна відповідальність за умисне зараження людей.
Запроваджується заборона на проведення податкових документальних і фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року. Ті суб'єкти господарювання (далі – СГ), які були включені до плану-графіка перевірок і перевірка яких не почалася на день набуття чинності закону за проєктом № 3220, включатимуться до оновленого плану-графіка, який мають оприлюднити до 30 березня. Якщо ж перевірка почалася, то її проведення тимчасово зупинять до 31 травня.
Мораторій не стосується камеральних перевірок і позапланових перевірок у зв'язку із заявленим бюджетним відшкодуванням (від’ємним значенням) ПДВ на підставі пп. 78.1.8 Податкового кодексу (далі – ПК). На період мораторію припиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК.
Також запроваджується мораторій на документальні перевірки з ЄСВ на період з 18 березня по 18 травня, а розпочаті та не закінчені до 18 березня перевірки зупинять до 18 травня (п. 912 розд. VIII Закону № 2464).
До 31 травня 2020 року контролюючим органам заборонено проводити планові перевірки у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю), що здійснюється:
Звільняються від сплати ввізного мита і ПДВ операції з увезення лікарських засобів, медвиробів та/або медобладнання, призначених для запобігання виникненню і розповсюдженню коронавірусної хвороби (COVID-19). Їх перелік визначить КМУ.
Законом № 532, зокрема, прописані податкові преференції та пільги з податку на прибуток, ПДФО та ПДВ, спрямовані на підвищення доступності ліків і медвиробів, що закуповуються за бюджетні кошти.
Усіх підприємців, фізосіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а також членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звільнили від сплати ЄСВ за себе за березень і квітень 2020 року (новий п. 910 розд. VIII Закону № 2464). Мінімальний страховий внесок сплачувати не потрібно. А до страхового стажу ці місяці зарахують. Але сплатити ЄСВ за цей період можна добровільно.
Плату за землю, що використовується в госпдіяльності, і податок на нерухомість за об'єкти нежитлової нерухомості юрособи не повинні будуть сплачувати за період із 1 березня по 30 квітня 2020 року. Для цього платники (крім фізосіб) можуть подати уточнюючі декларації за цими податками.
Від податків на майно на вищезгаданий період звільнили і фізосіб. Їм перерахунок плати за землю і податку на нерухомість зробить контролюючий орган. Також перенесено граничний строк подання річної декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік (крім випадків, коли вона подається пізніше) – до 1 липня 2020 року, а сплата податку за нею – до 1 жовтня 2020 року.
Основні зміни щодо РРО набудуть чинності з 1 серпня (повинні були набути чинності з 19.04.20 р.).
Тепер до 1 січня 2021 року можуть не застосовувати РРО (ПРРО) підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від виду діяльності, якщо їх дохід протягом календарного року не перевищує 1 млн грн (крім тих, хто реалізує технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, лікарські засоби і вироби медпризначення). А було – до 1 жовтня 2020 року і у винятках значилися платні послуги у сфері охорони здоров'я.
Фізособи – єдинники другої – четвертої груп з доходом не більше 1 млн грн (крім тих, хто провадить види діяльності за переліком – див. «Детінізація готівкових розрахунків і нові обмеження для єдинників: що змінилося в Податковому кодексі та Законі про РРО») тепер можуть не застосовувати РРО (ПРРО) з 1 січня до 1 квітня 2021 року (було: з 1 жовтня 2019 року до 1 січня 2021 року).
Можуть працювати вдома працівники підприємств, держслужбовці та службовці органів місцевого самоврядування. Тепер лікарняний повинні видати не тільки хворому працівникові, але й тому, хто знаходиться в установах охорони здоров’я або в самоізоляції у зв’язку із запобіганням виникненню і поширенню COVID-19.
Працівники мають право взяти відпустку без збереження зарплати у зв'язку з карантином. Строк такої відпустки не зараховуватиметься до загального 15-денного строку для відпусток за сімейними обставинами. Але відпустка за свій рахунок у зв'язку з карантином – це тільки за бажанням працівника! За відсутності такого бажання у разі припинення діяльності доведеться фіксувати простій. Як його оформити – див. «Простій на підприємстві: як правильно оформити?».
Серед комплексу правових норм, спрямованих на захист прав фізичних та юридичних осіб під час карантину, також: надання права власникам міняти режим роботи підприємств з обов'язковим інформуванням про це через вебсайти та інші комунікаційні засоби; продовження строків отримання і надання адміністративних та інших послуг; недопущення припинення надання житлових субсидій, реєстрації безробітних тощо.
24.03.2020