044 360-31-22
093 291-71-24

Зміни до законодавства у березні 2020 року

Із 1 березня набули чинності окремі норми Закону від 17.10.19 р. № 199-IX, якими унесено зміни до деяких законодавчих актів, зокрема:

1. До КУпАП. Новою ст. 16627 установлено відповідальність за порушення порядку надання адміністративних послуг у будівництві. На посадових осіб суб’єкта (центра) надання адмінпослуги накладається штраф у розмірі від 200 до 400 НМДГ (від 3 400 до 6 800 грн) у разі:

  • безпідставного скорочення встановленого законом часу приймання суб’єктів звернень;
  • безпідставної відмови у прийнятті заяви на отримання адмінпослуги та документів, що додаються до неї;
  • відмови у наданні адмінпослуги з підстав, не встановлених законом;
  • неповідомлення або несвоєчасного повідомлення суб’єкта звернення про отримання результату надання адмінпослуги або відмову в наданні адмінпослуги; 
  • стягнення за надання адмінпослуги будь-яких додаткових, не передбачених законом, платежів або вимагання сплати будь-яких додаткових коштів;
  • прийняття рішення, складання акта, видання розпорядження або іншого документа за результатами надання адмінпослуги, що не відповідає нормам законодавства у сфері надання певної послуги;
  • порушення строку надання адмінпослуги тощо.

За повторне протягом року вчинення правопорушень, передбачених цією статтею, посадова особа підлягає штрафу в розмірі від 300 до 500 НМДГ (від 5 100 до 8 500 грн).

2. До Закону від 17.02.11 р. № 3038-VI (далі – Закон № 3038), зокрема:

  • установлено, що господарська діяльність із будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними наслідками (СС3), підлягає ліцензуванню за переліком видів робіт, визначених КМУ відповідно до Закону від 02.03.15 р. № 222-VIII, з урахуванням особливостей, передбачених Законом № 3038. Контроль за дотриманням ліцензійних умов та здійсненням будівельних робіт на об’єктах будівництва здійснює орган ліцензування – Держархбудінспекція (нова ст. 371);
  • визначено порядок проведення технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна (нова ст. 393);
  • заборонено повторні позапланові перевірки за тими самими фактами, які були підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об’єкта будівництва чи суб’єктів містобудування. Забороняються позапланові перевірки з інших підстав, крім передбачених цією статтею, за винятком позапланових перевірок виконання суб’єктом містобудування вимог приписів органів держархбудконтролю (ч. 1 ст. 41).

До запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва особи, які отримали сертифікати за напрямом професійної атестації в органах із сертифікації персоналу, акредитованих відповідно до Закону від 17.05.01 р. № 2407-III, можуть виконувати окремі види робіт (послуг), пов’язані зі створенням об’єкта архітектури, із дня їх включення до Реєстру атестованих осіб на підставі заяви та відповідного сертифіката, поданих до Держархбудінспекції. Строк включення до Реєстру становить 5 робочих днів.

Із 1 березня до складу щоквартальних адміністративних даних депозитарної установи включено довідку про обслуговування операцій, виконаних згідно з вимогами ст. 652 Закону від 17.09.08 р. № 514-VI (додаток 20). 
До складу щомісячних адміністративних даних депозитарної установи (крім банків та депозитарних установ, що провадять водночас діяльність із торгівлі цінними паперами) за березень, окрім річної фінзвітності також входить довідка щодо відомостей про аудиторський звіт (додаток 19). Відповідні зміни унесено до Положення, затвердженого рішенням НКЦПФР від 11.06.13 р. № 992 (рішення НКЦПФР від 14.11.19 р. № 689).

Із 1 березня підвищено мінімальний розмір допомоги по безробіттю (далі – допомога). Для осіб, виплати яким призначаються з урахуванням зарплати та страхового стажу, мінімальний розмір допомоги збільшено з 1 630 до 1 800 грн. Для осіб, виплати яким призначаються без урахування зарплати та страхового стажу, такий мінімум збільшено з 610 до 650 грн. 
Одночасно утратила чинність постанова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 12.09.18 р. № 175 (далі – Фонд), якою були установлені попередні розміри допомоги (постанова правління Фонду від 31.01.20 р. № 211).

Із 1 березня набули чинності зміни до нормативних документів у банківській сфері, зокрема: 

  • оновлено Правила бухгалтерського обліку операцій із використанням платіжних карток у банках України, затверджені постановою Правління НБУ від 08.04.05 р. № 123. Банки самостійно розробляють порядок бухобліку таких операцій з урахуванням особливостей внутрішньобанківської платіжної системи. Бухоблік ведеться на підставі первинних документів, визначених Нацбанком (постанова Правління НБУ від 14.01.20 р. № 4);
  • доповнено Інструкцію, затверджену постановою Правління НБУ від 20.12.05 р. № 480, главою 4, що визначає порядок відображення суборенди в бухобліку банка-орендаря, який надалі передає базовий актив в оренду (постанова Правління НБУ від 13.01.20 р. № 2);
  • установлено основні вимоги до відображення в бухобліку операцій з акредитивами в банках Ук-раїни (постанова Правління НБУ від 28.12.19 р. № 164);
  • унесено зміни до Методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності в банках України, схваленої рішенням Правління НБУ від 15.12.17 р. № 803-рш (рішення Правління НБУ від 10.02.20 р. № 110-рш);
  • унесено зміни до Розрахунку показника системної важливості банку під час першого етапу (додаток 1 до Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 25.12.14 р. № 863) (постанова Правління НБУ від 31.01.20 р. № 14).

До 10 березня платіжні організації, банки – учасники платіжних систем, які здійснюють емісію та еквайринг електронних платіжних засобів (далі – ЕПЗ), мають привести свою діяльність у відповідність до вимог Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 05.12.14 р. № 705, зі змінами, унесеними постановою Правління НБУ від 29.11.19 р. № 142. Так, внутрішньобанківські правила залежно від особливостей діяльності банку тепер повинні містити порядок передання держателю (його представнику) ЕПЗ юрособами, фізособами-підприємцями та фізособами, яким банком надано право проводити ідентифікацію та верифікацію клієнтів банку – фізосіб (далі – агент), та порядок здійснення контролю за дотриманням агентами цього порядку. 

Із 10 березня органом ліцензування господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном стане Мінекономіки замість Мінсоцполітики. Відповідні зміни внесено до п. 18 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою КМУ від 05.08.15 р. № 609 (постанова КМУ від 12.02.20 р. № 101).

Із 12 березня усі кредитні спілки зобов’язані виконувати вимоги, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, фінансові нормативи та порядок їх розрахунку, установлені Положенням, затвердженим розпорядженням Нацкомфінпослуг від 19.09.19 р. № 1840. 

Із 16 березня набувають чинності зміни до Закону від 15.05.03 р. № 755-IV (далі – Закон № 755). Зокрема, портал електронних сервісів, окрім уже діючих функцій, має:

  • взаємодіяти із заявником у форматі «запитання – відповідь» (з можливістю вибору інтерфейсу українською або англійською мовою);
  • контролювати достовірність відомостей, що заповнюються заявником для держреєстрації, ліцензування видів господарської діяльності, видавання дозвільних документів;
  • інформувати заявника в обраний ним спосіб про проходження етапів розгляду відповідних документів;
  • формувати за визначеним алгоритмом цифровий код модельного статуту з метою автоматичної ідентифікації редакції модельного статуту, на підставі якого діє юрособа (якщо цей статут є багатоваріантним) (далі – статут), а також переглядає, копіює та роздруковує редакції такого статуту (п. 1–6, п. 9 ч. 1, ч. 2 ст. 8).

До ДПС автоматично передаються відомості із заяви про держреєстрацію створення юрособи або держреєстрацію фізособи підприємцем про обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільну реєстрацію як платника ПДВ та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (абзац шостий ч. 2 ст. 13). Відповідні прохання можуть міститися у заявах про держреєстрацію. Якщо модельний статут є багатоваріантним, у заяві юрособи про держреєстрацію зазначається редакція модельного статуту, на підставі якого вона діє (п. 1 ч. 1 ст. 17).

Якщо під час спрощеної процедури держреєстрації припинення юрособи внаслідок її ліквідації юрособа не отримає: від державних органів – відомостей, зазначених у ч. 7 ст. 25, у визначені Законом № 755 строки; від органів ДПС – інформації про заборгованість зі сплати податків і зборів та зі сплати ЄСВ; від органів ПФУ – даних про заборгованість зі сплати страхових коштів до ПФУ та фондів соцстрахування, ця процедура проводиться за принципом мовчазної згоди із зазначенням органів державної влади, від яких відповідні відомості не надійшли (абзац шостий п. 2 ч. 7 ст. 25) (Закон від 20.09.19 р. № 132-IX).

Із 24 березня Нацбанк змінює розміри тарифів системи електронних платежів (далі – СЕП), яка з квітня перейде на розширений регламент роботи у форматі 23/7. НБУ скасовує щомісячну плату за супроводження програмного забезпечення АРМ-НБУ, обслуговування опосередкованих учасників СЕП та підключення до СЕП. Натомість уводиться плата за дві послуги:

  • абонентське обслуговування замовників у СЕП. При цьому щомісячна плата становить: для банків – 4 100 грн; для закладів Держказначейства – 2 050 грн;
  • оброблення електронних розрахункових документів та повідомлень у СЕП. Тепер тарифи залежатимуть від суми переказу: від 0 до 5 000 грн – 0,35 грн; від 5 000,01 до 100 000 грн – 1,20 грн; від 100 000,01 грн – 10 грн. Для закладів Держказначейства – безплатно незалежно від суми переказу (постанова Правління НБУ від 27.12.19 р. № 160).

Із 25 березня набуває чинності Закон від 12.09.19 р. № 78-IX, який законодавчо забезпечує режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи. Уведення в дію цього Закону дозволить Україні застосовувати європейські транзитні правила, що дозволить підприємствам використовувати єдину митну декларацію та єдину гарантію для переміщення без затримок товарів від країни-відправлення до країни-призначення через усі кордони договірних сторін Конвенції про процедуру спільного транзиту від 20.05.87 р. Держава отримає в режимі реального часу обмін митною інформацією із 35 країнами європейського регіону та підвищить ефективність використання системи аналізу ризиків. Закон діятиме до набрання чинності для України зазначеної Конвенції.

До 25 березня оператори та провайдери телекомунікацій, інформація про яких внесена до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, у разі невідповідності відомостей про них повинні подати до Нацкомзв’язку повідомлення про початок провадження діяльності у сфері телекомунікацій (далі – повідомлення) за формою, визначеною Нацкомзв’язку. Повідомлення підписується керівником або особою, що може вчиняти дії від імені СГ, або особисто фізособою-підприємцем. Відповідальність за достовірність і повноту відомостей, наведених у повідомленні, несе СГ, який його подав (Закон від 18.09.19 р. № 102-IХ).

Із 26 березня набуває чинності Закон від 12.12.19 р. № 377-IX, яким визначаються правові та організаційні засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Зокрема, новою ст. 916 КУпАП установлюється відповідальність за порушення вимог законодавства у цій сфері, а ст. 1721-2 – за порушення процедур верифікації звіту оператора про викиди парникових газів. Закон уводиться в дію із 01.01.21 р.

Із 26 березня набуває чинності Закон від 12.12.19 р. № 367-IX, яким із метою зменшення тиску на бізнес із боку органів ринкового нагляду (далі – орган) унесено зміни до деяких законодавчих актів, зокрема: 

1. До Закону від 02.12.10 р. № 2735-VI:

  • дія цього Закону не поширюється на нагляд і контроль за дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, виробами з них (ювелірні та побутові) і матеріалами, що їх містять;
  • СГ під час ринкового нагляду і контролю продукції мають право: отримувати безплатну консультативну допомогу від органу з метою запобігання порушенням під час контролю; під час проведення планової перевірки не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду; користуються іншими правами, визначеними цим Законом, Законом від 02.12.10 р. № 2736-VI (далі – Закон № 2736) та іншими нормативно-правовими актами (у т. ч. техрегламентами);
  • посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, зобов’язані: надавати СГ безплатну консультаційну підтримку з питань здійснення ринкового нагляду; не перешкоджати праву СГ на законний захист своїх прав та інтересів;
  • уточнено порядок проведення перевірок характеристик продукції, установлений ст. 23;
  • цей Закон доповнено ст. 291 про обмежувальні (коригувальні) заходи щодо продукції, яка відповідає встановленим вимогам, але становить небезпеку чи ризик;
  • підвищено розміри штрафів, передбачених ст. 44 цього Закону.

2. До Закону № 2736. Зокрема, посилено відповідальність за порушення вимог цього Закону (ст. 15).

Із 26 березня органи ринкового нагляду (далі – орган) надають СГ безплатні консультації з питань здійснення ринкового нагляду відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.02.20 р. № 75. Для отримання консультації СГ необхідно направити органу письмове звернення (поштою або особисто від керівника СГ, фізособи-підприємця чи уповноваженої ними особи); з використанням Інтернету, засобів електронного зв’язку (електронне звернення). Установлено вимоги до інформації про СГ, яка надається у зверненні. Звернення, оформлене без дотримання таких вимог, повертається СГ. Орган може надавати консультації у письмовій формі або шляхом публічного обговорення. Форма отримання консультацій указується СГ у зверненні. Письмові консультації надсилаються СГ поштою та/або засобами електронного зв’язку не пізніше ніж протягом 30 календарних днів із дня реєстрації звернення СГ. Публічні обговорення проводяться у формі конференцій, форумів, семінарів, зустрічей із СГ тощо. Орган оприлюднює на своєму офіційному вебсайті інформацію про проведення публічного обговорення і протягом 7 робочих днів після його проведення – повідомлення про результати обговорення.

Із 28 березня набувають чинності зміни до Положення про консолідований нагляд за діяльністю небанківських фінансових груп, переважна діяльність у яких здійснюється особою, яка отримала ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, затверджене рішенням НКЦПФР від 26.03.13 р. № 431. Зокрема, це Положення доповнено розділами, які регулюють питання виявлення небанківських фінансових груп (далі – НФГ); визнання НКЦПФР НФГ такою, нагляд за якою на консолідованій основі здійснює НКЦПФР; припинення визнання НКЦПФР НФГ; розкриття інформації про НФГ. НФГ, нагляд за якими здійснює НКЦПФР, створені до 28 березня, мають до 28 вересня цього року подати до НКЦПФР документи відповідно до п. 3 рішення НКЦПФР від 05.11.19 р. № 677. 

Із 28 березня акціонерне товариство «Укрпошта» визначено оператором поштового зв’язку, на якого покладаються функції з пересилання відправлень EMS (міжнародних реєстрованих поштових відправлень з укладенням документів та/або товарів, що приймаються, перевозяться і доставляються найшвидшим способом) (наказ Мінінфраструктури від 22.11.19 р. № 824).

До 31 березня до СГ (у т. ч. іноземних, які діють через свої постійні представництва) не застосовуються штрафні санкції у розмірі 500 тис. грн за зберігання пального без відповідної ліцензії (ст. 18 Закону від 19.12.95 р. № 481/95-BP зі змінами, внесеними Законом від 18.12.19 р. № 391-IX). 

До 1 квітня НКРЕ має право встановлювати на рівні не нижче собівартості тариф на відпуск електроенергії виробникам, що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на ТЕЦ, у випадках, передбачених рішенням КМУ про покладання спеціальних обов’язків за зверненням такого виробника (Закон від 04.12.19 р. № 330-IX).

До 1 квітня у зв’язку з унесенням постановою КМУ від 12.02.20 р. № 97 змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1251, ДПС має забезпечити:

  • подання інформації покупцями марок акцизного податку (далі – АП), а саме: підприємствами-виробниками та імпортерами алкогольних напоїв і тютюнових виробів засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів від 22.05.03 р. № 851-IV та від 05.10.17 р. № 2155-VIII щомісяця до 8-го числа (було – до 10-го) продавцю марок АП (контролюючому органу) для задоволення через два місяці потреби в марках: попередньої заявки-розрахунку про потребу в марках за їх видами, реквізитів платіжного документа/платіжних документів (було – копію платіжного документа) на перерахування плати за виготовлення марок та звіту про використання марок, придбаних у попередньому місяці;
  • можливість формування інформаційного набору даних про реквізити марок АП та даних для генерації штрих-кодів та QR-кодів, а також передання такого набору даних із використанням засобів захисту інформації.

До 1 квітня оператори поштового зв’язку, які до 06.04.19 р. подали пакет документів для отримання ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій або отримали генеральну ліцензію на проведення таких операцій, яка не втратила чинність після 07.07.18 р. (дати уведення в дію Закону від 21.06.18 р. 2473-VIII), в частині здійснення валютних операцій, що передбачають використання готівки в національній та/або іноземних валютах, зобов’язані забезпечити відповідність приміщень вимогам Правил, затверджених постановою Правління НБУ від 06.10.17 р. № 100.

Не пізніше 1 квітня контролюючим органом призначається документальна перевірка відповідності даних у поданій згідно з п. 29 підрозд. 5 розд. ХХ ПК заявці на поповнення обсягу залишку пального фактичним даним та/або даним бухобліку підприємства, факту постачання та відображення обсягів реалізації в системі електронного адміністрування реалізації пального  до 1 липня 2019 року.

03.03.2020