044 360-31-22
093 291-71-24

Зміни до законодавства, що починають діяти з 2020 року

Звітність

Із 1 січня скасовано подання платниками податків Звіту про суми податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1233. Тепер суб’єкти господарювання (далі – СГ), які не сплачують податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, ведуть облік сум таких пільг і відображають інформацію про них у податковій звітності, що подають до контролюючого органу в строки, установлені Податковим кодексом (далі – ПК):

  • код пільги за кожним видом податкових пільг та її найменування згідно з Довідником пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються ДПС;
  • сума податку (збору), не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти); 
  • строк користування податковою пільгою у звітному періоді: число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгою. Якщо строк користування пільгою установлено до початку звітного періоду і продовжується після його закінчення, такий строк збігається з датою початку та закінчення зазначеного періоду; 
  • сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням, – обсяг пільг за платежами відповідно до Довідника пільг у разі їх цільового використання (постанова КМУ від 31.10.18 р. № 891).

Із 1 січня набули чинності зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Мінфіну від 20.10.15 р. № 897. Декларацію доповнено новим додатком ПП «Інформація про суми податкових пільг», а таблицю «Наявність додатків» під основною частиною декларації – графою для зазначення наявності додатка ПП. Про ці та інші зміни див. в огляді. 

Із 1 січня набули чинності зміни до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307 (далі – Порядок № 1307), унесені наказом Мінфіну від 17.09.18 р. № 763. Згідно з доповненням, унесеним до п. 14 цього Порядку, установлено нові вимоги до складання податкових накладних (далі – ПН) за щоденними підсумками. Тепер вони заповнюються у звичайному порядку (див. ІПК ДПС від 28.11.19 р. № 1639/5/99-00-07-03-02-16/ІПК).

Із 1 січня платники податків подаватимуть за новою формою декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Мінфіну від 02.10.15 р. № 859. Порівняно із попередньою формою в оновленій декларації:

  • рядок 8 «категорія платника» доповнено новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується громадянами, що декларують право на податкову знижку;
  • у розд. ІІ «доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено дохід «нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру» та «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця».

Розрахунок суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, здійснюється у новому додатку Ф3 (наказ Мінфіну від 25.04.19 р. № 177). 

Із 1 січня торговці цінними паперами (далі – ЦП) зобов’язані складати та подавати до НКЦПФР квартальні адміністративні дані про свою професійну діяльність на фондовому ринку, які складаються:

  • із довідки про склад активів торговця ЦП станом на останній день звітного кварталу (крім банків);
  • довідки про зобов’язання торговця ЦП станом на останній день звітного кварталу (крім банків);
  • довідки про складові власного капіталу торговця ЦП станом на останній день звітного кварталу (крім банків);
  • довідки про фінансові результати та інший сукупний дохід торговця ЦП, отримані протягом звітного року (крім банків).

Форми довідок містяться у нових додатках 16–19 до Положення, затвердженого рішенням НКЦПФР від 25.09.12 р. № 1283.

Квартальні дані, що містять проміжну фінзвітність (крім банків) та місячні адміністративні дані за останній місяць звітного кварталу подаються до центрального апарату НКЦПФР не пізніше останнього числа місяця, що настає за звітним кварталом (рішення НКЦПФР від 26.09.19 р. № 562).

Із 1 січня безплатні програмні РРО мають бути доступними для тестування платниками податків (Указ Президента України від 17.10.19 р. № 761/2019).

Оподаткування

Із 1 січня до 31 грудня 2021 року тимчасово звільняються від обкладення ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТЗЕД) (п. 63 розд. ХІХ ПК).

Із 1 січня 2020 року до 1 січня 2025-го продовжено період обкладення ПДВ за нульовою ставкою операцій підприємств з інвалідністю (Закон від 05.12.19 р. № 344-IX). Ідеться про постачання товарів та послуг, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані такими організаціями та є їхньою власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 % середньооблікової кількості штатних працівників, а фонд оплати праці таких інвалідів протягом звітного періоду – не менше 25 % суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва (п. 8 підрозд. 2 розд. XX ПК).

Із 1 січня до рішень про встановлення туристичного збору та/або про внесення змін до таких рішень, прийнятих сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, застосовуються вимоги пп. 4.1.9, 12.3.3, 12.3.4, 12.4.3 та п. 12.5 ПК та Закону від 11.09.03 р. № 1160-IV (п. 52 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Із 1 січня по 31 грудня 2020 року розмір ставки податку на дохід від операцій із випуску та проведення лотерей, визначений пп. 14.1.271 ПК, становить 28 % (п. 48 підрозд. 4 розд. ХХ ПК).

Із 1 січня по 31 грудня 2020 року збільшено ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну порівняно із 2019 роком. Мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку з тютюнових виробів становить 1 213,61 грн за 1 000 штук: сигарет без фільтра, цигарок та сигарет із фільтром (коди товару (продукції) згідно з УКТЗЕД 2402 20 90 10 та 2402 20 90 20 відповідно) (п. 17 підрозд. 5 розд. ХХ ПК).

Із 1 січня застосовуються норми:

  • п. 1281.1 ПК – до розпорядника акцизного складу (далі – АС), на АС якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 м3. Згідно із цією нормою штраф становить 20 000 грн за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з АС або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового. Штраф за повторне порушення протягом року зростає до 50 000 грн (п. 18 підрозд. 5 розд ХХ ПК);
  • п. 1281.3 ПК, згідно з яким у разі неподання своєчасно з вини розпорядника АС органу ДПС електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, накладається штраф у розмірі 1 000 грн за кожний неподаний електронний документ (п. 25 підрозд. 5 розд. ХХ ПК).

Додамо, що Верховною Радою прийнято Закон, яким переглянуто строки та порядок застосування штрафних санкцій за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на АС. Згідно із законопроєктом від 25.10.19 р. № 2317 (далі – Проєкт № 2317) норми п. 1281.1 та 1281.3 ПК починають застосовуватися з 1 квітня 2020 року.

Також згідно із Проєктом № 2317 СГ, який до 1 липня 2019 року не підпав під визначення платників податку згідно з п. 212.1 ПК, а з 1 липня 2019 року зареєстрований платником податку, має право одноразово до 20 січня 2020 року включно подати заявку на поповнення обсягу залишку пального в СЕАРП СЕ без сплати акцизного податку окремо за кожним АС/АС пересувним та заяву про проведення документальної перевірки контролюючим органом достовірності даних, зазначених у такій заявці, якщо обсяги пального, наведені в заявці, відповідають одночасно умовам, визначеним новим п. 29 підрозд. 5 розд. ХХ ПК.

Із 1 січня набуває чинності ст. 233 ПК, відповідно до якої для перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів увезеного на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального або спирту етилового здійснюється автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового. Проєктом № 2317 передбачено перенесення дати набуття чинності цієї норми на 1 квітня 2020 року.

Із 1 січня застосовуються вимоги до обладнання витратомірами-лічильниками вітчизняних підприємств, на яких переробляються нафта, газовий конденсат, природний газ та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх перероблення в готову продукцію (пальне), та вимоги до таких підприємств стосовно щоденного формування даних про добовий фактичний обсяг реалізованого пального, а також відповідальність для таких підприємств за порушення цих вимог (п. 27 підрозд. 5 розд ХХ ПК).

Транспорт. Зв’язок

Із 1 січня набули чинності зміни до законодавства з метою створення доступу до інфраструктури зарядних станцій для електромобілів. Зокрема, КУпАП доповнено новими нормами:

  • зупинка чи стоянка транспортних засобів (далі – ТЗ) на місцях, позначених відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише ТЗ, оснащених електродвигунами (далі – електромобіль), створення перешкод водіям електромобілів у зупинці або стоянці караються штрафом у розмірі від 20 до 30 НМДГ (від 340 до 510 грн) (ст. 122);
  • паркування ТЗ на місцях, призначених для паркування електромобілів, також караються штрафом у розмірі від 20 до 30 НМДГ (ст. 1521).

До 9 березня 2020 року визначені цим Законом міністерства разом із ДСНС мають розробити та внести зміни до ДСТУ 4278:2006 – для запровадження спеціальних номерних знаків із зеленим кольором шрифту для електромобілів, до ДСТУ 4100:2014 – для нових дорожніх знаків «Для електромобілів», «Крім електромобілів», «Станція зарядки електромобілів»; до ДБН – для визначення обов’язкових параметрів, деталізованих вимог облаштування машино- та/або паркомісць для електромобілів (Закон від 11.07.19 р. № 2754-VIII).

Із 1 січня митне оформлення з метою вільного обігу та першу держреєстрацію в Україні ТЗ за кодами товарних позицій 8701 20, 8702, 8704, 8705 згідно з УКТЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України (далі – вироблених, увезених), нових і таких, що були в користуванні, а нових ТЗ за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД, як вироблених, так і ввезених, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-6» (крім ТЗ, які вироблені або ввезені до 31.12.19 р. включно) (Закон від 06.07.05 р. № 2739-IV).

Із 1 січня втрачає чинність Тимчасовий порядок виконання митних формальностей під час митного оформлення ТЗ для їх вільного обігу на митній території України, затверджений постановою КМУ від 12.12.18 р. № 1077 (постанова КМУ від 02.10.19 р. № 862).

Із 1 січня організатор регулярних перевезень має включати до умов перевезень використання на маршруті автобусів, пристосованих для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, в кількості до 50 % (постанова КМУ від 07.02.18 р. № 181).

Із 1 січня до загальнодоступних телекомунікаційних послуг застосовуються граничні тарифи, затверджені наказом НКРЗІ від 26.11.19 р. № 564. Операторам надано право знижувати граничні тарифи, але не нижче рівня собівартості відповідної послуги.

Із 1 січня застосовуються нові граничні тарифи на універсальні послуги поштового зв’язку, затверджені рішенням НКРЗІ від 03.09.19 р. № 403, в яких ураховано вартість бланків, що використовуються при наданні зазначених послуг. Оператори мають право знижувати граничні тарифи, але не нижче собівартості відповідної послуги.

Із 1 січня набули чинності окремі норми Закону від 20.09.19 р. № 132-IX (далі – Закон № 132), якими унесено зміни до Закону від 17.09.08 р. № 514-VI (далі – Закон № 514), зокрема:

  • солідарну відповідальність за шкоду, заподіяну акціонерному товариству (далі – АТ) правочином, учиненим із порушенням ст. 71 Закону № 514, несуть як особа, що порушила вимоги Закону № 514, так і особа, заінтересована у вчиненні АТ такого правочину;
  • правочин із заінтересованістю, учинений на умовах, які за висновком незалежного аудитора, суб’єкта оціночної діяльності тощо є для АТ гіршими за звичайні ринкові умови, може бути визнаний судом недійсним за позовом акціонера товариства;
  • збитки, завдані АТ унаслідок учинення такого правочину, відшкодовуються солідарно особою, заінтересованою у вчиненні товариством такого правочину, а також членами наглядової ради АТ, які проголосували за надання згоди на вчинення цього правочину (у разі надання ними такої згоди). 

Крім того, Законом № 132 установлено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують діяти до моменту їх повного виконання. Протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту в розмірі та порядку, установлених п. 2 розд. ІІ цього Закону.

Антикорупційне законодавство

Із 1 січня набуває чинності Закон від 17.10.19 р. № 198-IX, яким унесено зміни до законодавства щодо викривачів корупції, зокрема: 

1. Закон від 14.10.14 р. № 1700-VII (далі – Закон № 1700) доповнено ст. 531–539, норми яких:

  • забезпечують умови для повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень (далі – корупція); 
  • установлюють порядок перевірки за повідомленням викривача; визначають права та гарантії захисту викривача та його близьких осіб; 
  • гарантують захист трудових прав викривача. Так, викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення зарплати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв’язку з повідомленням про можливі факти корупції;
  • забезпечують право викривача на конфіденційність та анонімність, на отримання інформації;
  • установлюють юридичну відповідальність викривача тощо.

2. КУпАП установлено штраф за незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах чи в інтересах іншої фізичної або юридичної особи інформації про викривача, його близьких осіб чи інформації, що може ідентифікувати зазначених осіб, яка стала їй (їм) відома у зв’язку з виконанням службових або інших повноважень, у розмірі від 1 000 до 2 500 НМДГ (від 17 000 до 42 500 грн) із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на рік.

3. Цивільний кодекс доповнено нормами, згідно з якими:

  • захист особистих немайнових прав юрособи у зв’язку із завідомо неправдивим повідомленням або неумисним повідомленням недостовірної інформації щодо її посадової чи службової особи про можливі факти корупції та інші порушення Закону № 1700 здійснюється у такому ж обсязі, що й особистих немайнових прав фізосіб (ст. 94);
  • фізособа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок повідомлення викривачем інформації про можливі факти корупції, має право на відповідь (ст. 277).

4. Кримінальний процесуальний кодекс доповнено ст. 1301, якою установлено порядок виплати винагороди викривачу за повідомлення про корупційний злочин, активне сприяння його розкриттю. Якщо грошовий розмір предмета злочину або завдані державі збитки від такого злочину в 5 000 і більше разів перевищують установлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час учинення злочину, викривачу виплачується винагорода в сумі 10 % такого розміру або збитку після ухвалення обвинувального вироку суду, але не більше 3 000 мінімальних зарплат, установлених на час здійснення злочину. Конкретний розмір винагороди визначає суд.

Не має права на винагороду особа, яка повідомила про корупційний злочин: у рамках угоди у кримінальному провадженні або яка є співучасником злочину, про який вона повідомила; як викривач, маючи при цьому можливість для офіційного повідомлення про злочин у межах своїх службових повноважень.

Із 1 січня набувають чинності норми Закону від 02.10.19 р. № 140-IX, яким унесено зміни до ст. 46 та 52 Закону № 1700. Так, змінами до ст. 46 уточнено перелік відомостей, які наводяться у декларації, що в рамках антикорупційного законодавства подають суб’єкти декларування (зокрема це особи, які надають публічні послуги: аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді тощо). 

Зокрема, у декларації наводяться відомості:

  • про отримані доходи та витрати суб’єкта декларування або членів його сім’ї, належні їм криптовалюту; кошти, які зберігаються у банку;
  • банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкрито рахунки або зберігаються кошти, інше майно;
  • фінансові зобов’язання суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду, зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення.

Дані про об’єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, наводяться в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.

Реклама

Із 1 січня реалізується строком на два роки експериментальний проект щодо рекламування на радіо окремих товарів (послуг) та осіб, що їх реалізують (надають). Визначено перелік інформації, яку має подати рекламодавець розповсюджувачу реклами на радіо. Наприклад, у разі реклами:

  • об’єктів будівництва з метою продажу житлових або нежитлових приміщень (у т. ч. із залученням коштів населення); послуг (банківських, страхових, інвестиційних тощо), пов’язаних із залученням коштів населення, або осіб, які їх надають, наводяться номер ліцензії (дозволу), дата її (його) видавання та найменування органу, який видав ліцензію (дозвіл);
  • послуг народної медицини (цілительства) та осіб, які їх надають, – номер, дата видавання дозволу та найменування органу, який його видав (постанова КМУ від 11.12.19 р. № 1024).

Соціальний захист. Медицина. Страхування

Із 1 січня Законом про Держбюджет на 2020 рік установлено розміри прожиткового мінімуму (далі – ПМ) для працездатних осіб: із 1 січня – 2 102 грн, із 1 липня – 2 197 грн, із 1 грудня – 2 270 грн. Місячний розмір мінімальної заробітної плати (далі – МЗП) становить 4 723 грн, погодинний – 28,31 грн (Закон від 14.11.19 р. № 294-IХ).

Відповідно змінюються дані, необхідні для проведення розрахунків у 2020 році (див. огляд).

Із 1 січня набуває чинності Закон від 17.01.19 р. № 2671-VII, яким визначено основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг. Надавачами таких послуг можуть бути юридичні та фізичні особи, фізичні особи – підприємці, включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг. Надавачі послуг можуть належати до державного, комунального або недержавного секторів. 

До недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, громадські об’єднання, благодійні, релігійні організації, фізособи-підприємці та фізособи, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності. До працівників – надавачів соціальних послуг державного/комунального та недержавного секторів належать фахівці та професіонали (соціальні працівники, фахівці із соціальної роботи, соціальні менеджери та ін.) та соціальні робітники.

Із 1 січня реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій здійснюється відповідно до Закону від 19.10.17 р. № 2168-VIII для всіх видів медичної допомоги. Із 1 січня запроваджується реімбурсація вартості лікарських засобів, передбачених програмою медичних гарантій.

Із 1 січня страховики, які здійснюють види страхування інші, ніж страхування життя, запроваджуватимуть методи розрахунку технічних резервів не менше ніж на календарний рік, а зміни до обраних методів і формул розрахунку протягом календарного року не вноситимуться (розпорядження Нацкомфінпослуг від 18.09.18 р. № 1638).

Із 1 січня ПФУ має запровадити надання електронних послуг через мобільний додаток доступу до персональної сторінки користувача послуг (постанова правління ПФУ від 08.08.19 р. № 11-3).

Із 1 січня установлено тарифи на оплату послуг, пов’язаних із виплатою і доставкою пенсій та грошових допомог населенню в готівковій формі: у місті – 1,15 % суми відповідної виплати (далі – сума); у селі, селищі міського типу – 2,3 % суми (постанова КМУ від 04.12.19 р. № 987).
***
Із 2 січня застосовується Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для побутових барабанних сушильних машин, затверджений постановою КМУ від 19.06.19 р. № 534.

Із 6 січня застосовується форма митної декларації М-16, затверджена постановою КМУ від 21.05.12 р. № 450, в редакції постанови КМУ від 27.11.19 р. № 979 (далі – Постанова № 979). Електронна митна декларація М-16 вважається оформленою у разі внесення до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення оформлення та накладення на таку декларацію КЕП зазначеної посадової особи. Із 6 січня застосовується також перелік товарів, увезення яких на митну територію України та/або переміщення територією України прохідним та внутрішнім транзитом здійснюється за умови обов’язкового надання митним органам забезпечення сплати митних платежів, затверджений постановою КМУ від 21.05.12 р. № 461, в редакції Постанови № 979.

Із 13 січня у розрахункових документах на переказ коштів будуть виключені реквізити «Код банку платника» і «Код банку отримувача», оскільки міжнародний номер банківського рахунка IBAN уже містить цю інформацію. Із реквізитів банків платника та отримувача треба буде зазначати лише їхнє найменування (можна скорочено за умови, що інформації буде достатньо для однозначної ідентифікації банку (філії)).
Банки самостійно внутрішніми правилами регулюють організаційні питання здійснення розрахунків із використанням чекової книжки (чека). До 31 грудня 2020 року банки мають право приймати до виконання розрахункові чеки, у бланках яких зазначено реквізит «Код банку» за формами, наведеними в Інструкції, затвердженій постановою Правління НБУ від 21.01.04 р. № 22 (без урахування змін, затверджених постановою Правління НБУ від 06.11.19 р. № 127).

До 15 січня небанківські установи, які подали документи про видавання ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків та щодо яких до 15 листопада 2019 року Нацбанк не прийняв рішення про видавання/відмову у видаванні ліцензії, повинні подати до НБУ інформаційну довідку згідно з додатком 4 до Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.08.17 р. № 80 (постанова Правління НБУ від 06.11.19 р. № 128).

Із 16 січня набуває чинності Технічний регламент енергетичного маркування водонагрівачів, баків-акумуляторів та комплектів із водонагрівача і сонячного обладнання. Установлено, що зазначені товари, які уведені в обіг до 16 січня і не відповідають усім чи окремим вимогам цього Техрегламенту, можуть бути надані на ринку до 16 липня 2020 року (тобто протягом шести місяців із дня набрання чинності наказу Мінрегіону від 19.04.19 р. № 100).

Із 19 січня уводиться в дію Закон від 20.09.19 р. № 122-IX (далі – Закон № 122), направлений на захист прав споживачів фінпослуг. Унесено зміни до законодавства, зокрема:

  • до КУпАП. Уводиться відповідальність у вигляді штрафу, який накладається на посадових осіб, фізосіб-підприємців у розмірі від 50 до 100 НМДГ (від 850 до 1 700 грн), за ненадання, несвоєчасне надання споживачу фінпослуг інформації про умови надання послуги та іншої інформації, яка має надаватися згідно із законодавством, а також надання інформації про фінпослугу, учасника ринку фінпослуг із неточними або недостовірними відомостями. Розмір штрафу подвоюється у разі повторного порушення протягом року (ч. 5 та 6 ст. 1561); 

до Закону від 12.07.01 р. № 2664-III, який, зокрема, доповнено:

  • термінами: споживач фінансових послуг (фізособа, яка отримує або має намір отримати фінпослугу для задоволення особистих потреб, не пов’язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю, далі – споживач) та клієнт (фізособа (у т. ч. споживач фінпослуг), фізособа-підприємець або юрособа, яка отримує або має намір отримати фінпослугу;
  • ст. 31, якою визначено принципи захисту прав споживачів;
  • ст. 411 про відповідальність за порушення прав споживачів. Регулятори (НБУ, Нацкомфінпослуг, НКЦПФР) застосовують до фінустанов, інших СГ, що надають фінпослуги, та осіб, які надають посередницькі послуги на ринках фінпослуг, у тому числі кредитних посередників, штрафні санкції у розмірі:

а) від 300 до 600 НМДГ (від 5 100 до 10 200 грн) за кожен випадок:

  • ненадання, надання не в повному обсязі чи надання недостовірної інформації споживачу перед укладенням договору про надання фінпослуг (далі – договір), якщо відповідно до закону подання інформації про умови надання таких послуг та їх обсяг є обов’язковим;
  • ненадання за запитом споживача проєкту договору, якщо це передбачено законом;
  • ненадання споживачу примірника договору та додатків до нього (за наявності);
  • непроведення оцінки кредитоспроможності споживача перед укладенням договору, якщо її обов’язкове проведення передбачено законом;
  • укладення договору не в письмовій формі (якщо це передбачено законом);
  • неповідомлення споживача про відступлення зобов’язання за договором (якщо це передбачено законом);

б) від 500 до 800 НМДГ (від 8 500 до 13 600 грн) за кожен випадок збільшення в односторонньому порядку фіксованої процентної ставки або неповідомлення споживача у строк та порядку, що встановлені законом, про зміну змінюваної процентної ставки. 

До 19 березня регулятори мають узгодити свої нормативно-правові акти із Законом № 122. 

Із 19 січня вимоги Техрегламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі – ЗВТ), затвердженого постановою КМУ від 13.01.16 р. № 94, не поширюються на законодавчо регульовані ЗВТ, що є медичними виробами та/або медичними виробами для діагностики in vitro (постанова КМУ від 10.07.19 р. № 598).

Із 19 січня набуває чинності Закон від 21.12.17 р. № 2264-VIII (крім окремих норм), згідно з яким:

  • корми, які відповідають вимогам, що діяли до 19 січня 2020 року, але не відповідають вимогам цього Закону (крім розд. V), після зазначеної дати можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального строку зберігання, але не довше 19 січня 2021 року, а корми, які були марковані до 19 січня 2021 року, – до закінчення мінімального строку зберігання;
  • у разі відсутності експлуатаційного дозволу на потужність, що є діючою на 19 січня 2020 року, оператор ринку, відповідальний за таку потужність, повинен отримати на неї експлуатаційний дозвіл до 19 січня 2021 року. Експлуатаційний дозвіл, що діє на 19 січня 2020 року, продовжує діяти та не потребує заміни;
  • потужності, які на день набрання чинності цього Закону вже мають експлуатаційний дозвіл, але відповідно до положень цього Закону підлягають лише державній реєстрації, автоматично вносяться компетентним органом до Державного реєстру потужностей із виробництва та обігу кормів.

Після 19 січня 2020 року дозволяються: виробництво та обіг кормових добавок – до закінчення відповідних строків дії їх реєстрації; виробництво та обіг готових кормів та преміксів за наявності на цю дату дійсних реєстраційних посвідчень, виданих на відповідні готові корми та премікси, – протягом 5 років.

Із 19 січня набувають чинності документи, затверджені на виконання норм Закону № 2264, зокрема:

  • форма Декларації про відповідність кормів вимогам законодавства про корми для операторів ринку, які діють виключно як продавці та здійснюють лише реалізацію кормів, без зберігання кормів на належних їм потужностях;
  • перелік матеріалів, реалізація та використання яких для потреб годівлі тварин є обмеженими чи забороненими;

Порядок формування та ведення Державного реєстру потужностей із виробництва та обігу кормів.

Із 16.08.22 р. набудуть чинності вимоги до інформації про особливості складу кормового матеріалу (обов’язкової декларації), а також кормової суміші (обов’язкової декларації); до маркування кормових добавок, кормів; додаткові вимоги до маркування кормових добавок та преміксів тощо (наказ Мінагрополітики від 06.05.19 р. № 241).

Із 23 січня набуває чинності Перелік національних стандартів, що ідентичні гармонізованим європейським стандартам та відповідність яким надає презумпцію відповідності обладнання, що працює під тиском, вимогам Технічного регламенту, затвердженого постановою КМУ від 16.01.19 р. № 27 (наказ Мінсоцполітики від 06.08.19 р. № 1200).

Із 23 січня набуває чинності Технічний регламент приладів, що працюють на газоподібному паливі, затверджений постановою КМУ від 04.07.18 р. № 814. Установлено, що надання на ринку або введення в експлуатацію приладів, що працюють на газоподібному паливі, які відповідають вимогам Техрегламенту, затвердженого постановою КМУ від 24.09.08 р. № 856, та введені в обіг до 23 січня 2020 року, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності таких приладів вимогам Техрегламенту № 814.

Із 23 січня набуває чинності Технічний регламент обладнання, що працює під тиском, затверджений постановою КМУ від 16.01.19 р. № 27 (далі – Техрегламент № 27). Надання на ринку та/або введення в експлуатацію обладнання, що працює під тиском, яке відповідає вимогам Техрегламенту, затвердженого постановою КМУ від 19.01.11 р. № 35, та введено в обіг до 23.01.20 р., не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності такого обладнання вимогам Техрегламенту № 27. 

Із 24 січня запроваджується ліцензування діяльності з видобування уранових руд (зараз ліцензуванню підлягає лише діяльність із перероблення таких руд) (Закон від 18.09.19 р. № 107-IX). 

Із 29 січня набуває чинності Закон від 02.10.19 р. № 143-IX про внесення змін до законодавства, яке регулює сферу космічної діяльності. Суб’єктами такої діяльності зможуть бути підприємства, установи та організації будь-якої форми власності та організаційно-правової форми. СГ приватної форми власності, які мають намір провадити космічну діяльність, повинні подати центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності, декларацію про провадження господарської діяльності у цій сфері відповідно до порядку, передбаченого КМУ.

Визначено перелік окремих видів космічної діяльності, яка провадиться на підставі дозволу (видається безплатно). Подавати заяву на одержання (переоформлення, анулювання) дозволу можна буде в паперовій або електронній формі на вибір заявника. Очікується, що реалізація цього Закону сприятиме збереженню науково-технологічного потенціалу космічної галузі України та залученню приватного капіталу до новітніх технологічних розробок.

Протягом 2020 року оператори телекомунікацій повинні провести випробування показників якості своїх послуг, які включені до переліків показників якості послуг: фіксованого телефонного зв’язку; послуг рухомого (мобільного) зв’язку та з доступу до Інтернету, рівні яких підлягають обов’язковому оприлюдненню операторами телекомунікацій у 2021 році (додатки 1–3 до рішення НКРЗІ від 03.12.19 р. № 581). 

14.01.2020