Що робити, якщо один з батьків перешкоджає контактувати з дитиною іншому?

Я проживаю в цивільному шлюбі з жінкою моєї дитини. З певних обставин ми з нею розійшлися і вона забрала дитину в село до своєї матері і не дозволяє мені бачитися з нею. Дитині 3 роки, вона ходить в садочок за моїм місцем прописки. Зараз дружина сидить в селі разом з дитиною, ніде не працює, зловживає алкогольними напоями. На мої питання, чому дитина не ходить в садочок, починає мене ображати не цензурною лайкою. На контакт зі мною взагалі не йде. Я намагався домовитися з нею, щоб я міг брати дитину до себе, вона в жорсткій формі мені відмовляє. Поїхати до дитини я боюся, так як мені її новий хлопець погрожує фізичною розправою. Я хочу щоб дитина навчалася, в майбутньому здобула освіту, тим більше я фінансово забезпечую її. Тому будь ласка прошу Вас допомогти мені в даній ситуації розібратися куди звернутися? Що для цього потрібно?

Відповідь юридичного консультанта:

В Сімейному кодексі України зазначено, що той з батьків що проживає окремо від дитини зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, а той з батьків, з ким проживає дитина не має права перешкоджати іншому спілкуватися з дитиною та брати участь у її виховані. Тому, у випадку, якщо має місце не виконання вимог сімейного законодавства, дану конфліктну ситуацію можна вирішити як мирним шляхом, так і в примусовому порядку.

Дане питання можливо вирішити шляхом мирних переговорів та досягнення домовленостей, за результатом та на підтвердження необхідно нотаріально завірити домовленість, укласти договір «Утримання та виховання дитини», в якому батьки можуть визначити не тільки участь у вихованні дитини того з батьків, який проживає окремо (встановити графік зустрічей з дитиною) але і встановили місце проживання дитини і порядок її утримання.

Також, пропоную Вам звернутися до органів опіки та піклування за місцем проживання дитини, які на підставі Сімейного кодексу України та керуючись своєю власною інструкцією визначають способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею батька, який проживає окремо. Органи Опіки вивчають умови життя батьків, їхнє ставлення до дитини, а також ставлення дитини до них, інші обставини, та на засіданні комісії приймає рішення, яким рекомендує певні години для зустрічі батька з дитиною. Дане рішення, на думку органу опіки, є аргументованим, оскільки до уваги беруться умови життя дитини, відвідування шкільних та дошкільних закладів, участь у гуртках та інше.

Однак, дане рішення не має такої ж юридичної сили як рішення суду і може бути виконано тільки в добровільному порядку, тому наступним кроком, після звернення до органів опіки, буде звернення до суду. Відповідно до ст. 159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення перешкод.

Також, Ви вправі звернутися до суду для визначення місця проживання дитини. Отже, єдиний можливий спосіб зобов’язати матір, з якою проживає дитина, надати батьку можливість приймати участь у вихованні дитини – це отримати рішення суду, яке є обов’язковим для виконання на свій території України.

08.10.2019