Чи вважається спільним майно подружжя, яке придбане під час шлюбу але на оформлене на жодного з них?

Опишу ситуацію і надіюсь на розгорнуту відповідь. Моя рідна сестра подала на розлучення з чоловіком (у них 2 дітей 11 років і 5 років). Сестра в 2008р взяла кредит в розмірі 14тис. дол.*5,05=70700грн. під заставу маминої квартири. Сестра сплачувала кредит до 2015р., а залишок становив 5000дол.*17,00=85000грн., які я особисто погасив в 2015році. За даний кредит вона придбала будинок, в якому вони проживали і який був оформлений на мого батька. Суть питання в тому, чи може чоловік який офіційно не працював і офіційно подружжя не володіє ніяким майном вимагати якусь частку з даної будівлі? Чоловік добудовував частину будинку своїми руками (внього є свідки, але нема доказів заробітку коштів). Чи можна скласти договір оренди даного будинку (між татом і донькою), щоб у разі доказів добудови за власні кошти чоловіком можна було стягнути з нього суму за оренду даного будинку?

Відповідь юридичного консультанта:

В даному випадку ключем до відповіді на Ваше питання є той факт, що куплений будинок був зареєстрований на Вашого батька. Відповідно, дане майно не є спільною сумісною власністю подружжя, а його поділ після розлучення не можливий.

Що стосується прибудови до приватного будинку, то вона, згідно з вимогами закону, повинна бути узаконеною.

На прибудови збудовані  після 12.03.2011 року поширюється загальний порядок легалізації будівництва, для якого потрібно зібрати максимальну кількість документів (вихідні дані, проект, декларації про початок будівництва, декларація про готовність).
Зверніть увагу, що при узаконенні добудов (окремих будівель), збудованих після вказаної дати, законом передбачена сплата штрафу до 10200 грн.

Як можна зрозуміти з Вашого запитання, прибудова легалізована не була і чоловік Вашої сестри не набув права власності на неї, а отже й не може претендувати на дану частину будинку.

Процедура легалізації на сьогодні є досить клопіткою і навряд чи для чоловіка Вашої сестри є сенс доводити, що він самостійно здійснював добудову.

Що стосується сплати аліментів, то обов’язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття передбачений ст.180 Сімейного Кодексу України.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.

Суд приймає таке рішення, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

Ваша сестра однозначно має законне право подати позов до суду про призначення аліментів на обох дітей.

Той факт, колишній чоловік Вашої сестри безробітний, не означає, що з нього не стягуватимуться аліменти.

Відповідно до п. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Отже, у Вашому випадку радимо звернутися до суду з позовною заявою із вимогою сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі.

Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого ст.182, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

07.09.2016